Урок "In the village" (переглянути)
Додаток 1 до уроку "In the village" (переглянути)
Ігри на уроках англійської мови
Використання
вправ, завдань, ігор та попередня інструкція вчителя до їх проведення.
Навчання першокласників іноземній
мові має певні особливості, які пов´язані з розвитком дітей.
Великого значення, зокрема для організації іншомовного спілкування учнів
початкової школи , набувають: здібності та схильності дітей молодшого шкільного
віку до імітації, добре розвинута увага та пов´язані з цим творчі здібності
учнів.
Про навчальну функцію ігор, вправ та завдань відомо вже давно. Їх здавна використовують як засіб навчання. Такі форми роботи на уроці
активізують діяльність учнів, дають змогу виявити розумові та творчі здібності
дітей.
На уроці ми маємо справу з навчальними іграми, що на відміну від
розважальних , мають методичну мету, яку вчитель повинен завжди чітко собі
уявляти , однак ні в жодному разі не слід показувати учням, що його цікавить
дидактичний підтекст. Він повинен сміятися і радіти з учнями, підкреслюючи тим
самим, що його цікавить ігровий зміст вправи, а не навчальний. Якщо вчитель
розкриє учням свою мету, то гра перетвориться у звичайну вправу. Для вчителя ж
будь-яка навчальна гра- це перш за все вправа.
Сам факт, що гра чи завдання пробуджує інтерес і активність дітей, дає їм
можливість проявити себе в цікавій для них діяльності ,сприяє більш швидкому і
надійному запам´ятовуванню іншомовних слів та речень, особливо, якщо знання
цього матеріалу є обов´язковою умовою активної участі, а в окремих випадках
обов´язковою умовою виграшу.
Гра- це певна ситуація, яка багаторазово повторюється, і кожен раз у
новому варіанті. У ході гри виникає змагання. Бажання перемогти мобілізує думку
гравців. Мовленнєве спілкування, яке включає не тільки власне мовлення, але і
жести, міміку тощо, має чітко вмотивований характер. Для мови гри, не дивлячись
на деяку її запрограмованість, характерна також
спонтанність, оскільки перемога залежить від точної та швидкої реакції,
правильних та дотепних відповідей.
Проте, як потрібно надавати інструкції дітям перед виконанням того чи
іншого завдання, чи перед грою? Чи інструкція повинна бути озвучена виключно
англійською? Чи можна використовувати й рідну мову? З такими питаннями ми стикаємось
на кожному уроці.
Мова вчителя на має
відповідати багатьом вимогам, і насамперед – навчальним функціям, які і є
метою використання мови. Цих функцій багато, і вони різноманітні: наприклад,
пояснення чи надання інструкцій. Для кожної навчальної функції існують різні
експоненти (exponents – зразки мови). Їх вибір залежить від контексту
навчання та мети, потреб учнівства, віку та рівня володіння мовою.
Ось деякі функції мови вчителя:
·
привернення уваги учнівства (getting learners’ attention). Ця функція важлива на різних
етапах уроку, наприклад, на початку виконання завдання – вчитель хоче, аби
деякі учні виконували завдання, а інші їх слухали. Можливо, нам потрібно, щоб
учні подивилися на дошку, або щоб завершили виконання завдання. Мовні зразки для цієї функції зазвичай бувають короткими, і
вчителі переважно обирають власні висловлювання для привернення уваги.
·
надання вказівок (instructing). Учитель дає учнівству вказівки
протягом усіх етапів навчання: перед початком виконання, під час виконання
(важливо, щоб вказівки в цей момент були нелінгвістичного характеру: як стати,
куди дивитися, до кого звернутися) і в кінці як нагадування. Вказівки зазвичай
проговорюють у наказовому способі – навіть з учнями вищих рівнів та
старшого віку, проте вони мають бути ввічливими – можна вживати “Please,…/Shall you…/Can you please…/etc.”.
·
зразок (modelling). Вчитель надає чіткий зразок потрібної форми
мови. Коли ми надаємо зразок усно, важливо вимовляти саме те, що ми хочемо, аби
учні повторили так, як це говорить вчитель. Ми також надаємо й письмові
зразки – наприклад, на дошці, щоб учні мали їх перед очима, виконуючи
завдання.
·
підказка (prompting). Щоб уникнути довгих пауз у виконанні
завдання, ми можемо стимулювати учня продовжувати діяльність. Ми допомагаємо
придумати ідею або згадати слово, фразу чи дію. Це може іноді здаватися схожим
на заохочення. Підказуючи, ми пропонуємо учню слова, фрази, ідеї або навіть
час, щоб допомогти продовжити чи пригадати. Це означає, що ми іноді залишаємо
наше висловлювання незавершеним, аби учень закінчив його за нас. Ми можемо також наштовхнути учня на висловлення потрібного (eliciting).
Вчителі зазвичай можуть успішно висловити учнівству свої
побажання, використовуючи потрібний аспект мови в супроводі жестів, де це
потрібно. Проте, в деяких ситуаціях, особливо з молодшими школярами або на
початковому рівні навчання, може виникати необхідність час від часу вживати
рідну мову.
ВІДЕО РІЗНИХ МЕТОДИЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ
НАЙМОЛОДШИХ УЧНІВ
Total Physical Response (TPR) – Teacher Training film no. 8
https://www.youtube.com/watch?v=bkMQXFOqyQA
Chants – Playway teacher training film no.5
https://www.youtube.com/watch?v=-9g2v6E9wtg
Learning new words
https://www.youtube.com/watch?v=0fUlS_aGQ1I
Ideas for using flashcards
https://www.youtube.com/watch?v=X9KebTgfLJI
Using puppets and flashcards to get children talking in English
https://www.youtube.com/watch?v=di2oVPYTizY
Teaching Rhymes and Poems to Young Learners
https://www.youtube.com/watch?v=l3LWGFguPjE
Teaching Tips 1: Using Songs in the Classroom
https://www.youtube.com/watch?v=KMPhtVUBM4A
Introducing question forms to young learners
https://www.youtube.com/watch?v=fgmUI6pVzH8
Revision of words
https://www.youtube.com/watch?v=diFqsHkMk
Немає коментарів:
Дописати коментар